Про декларування

Про декларування

Депутати місцевих рад зобов’язані щороку до 1 квітня подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік відповідно до Закону України «Про запобігання корупції», а також дотримуватися інших вимог фінансового контролю, передбачених зазначеним Законом.

12 жовтня 2023 року набрав чинності Закон про відновлення декларування. Одночасно стартувала й кампанія декларування за 2021-2022 роки, яка триватиме до 31 січня 2024 року. 

НАЗК детально роз’яснює основні положення Закону та ті зміни, які відбулися в системі декларування після його ухвалення. Декларанти вже ознайомились з тим, як мають декларуватися посадові особи юридичних осіб публічного права та як (за потреби) виправити декларацію, подану під час дії воєнного стану.

Наразі інформуємо про перелік тих декларацій, які службовцям необхідно подати.  Отже, за загальним правилом до 31 січня 2024 року публічні службовці повинні подати:

• щорічні декларації (з будь-якою позначкою) за 2021-2022 звітні періоди;
• декларацію при звільненні за 2022-2023 роки (якщо обов’язок подання декларації настав до 11.10.2023 включно);
• декларацію кандидата на посаду за 2021 та 2022 звітні періоди (якщо кінцевий строк їх подання настав у період з 24.02.2022 по 11.10.2023 включно).

Роз’яснення щодо заповнення електронної декларації Ви можете знайти на офіційному веб-сайті НАЗК – https://nazk.gov.ua .

Частиною 2 статті 4 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» передбачено, що повноваження депутата місцевої ради починаються з дня відкриття першої сесії відповідної ради з моменту офіційного оголошення підсумків виборів відповідною територіальною виборчою комісією і закінчуються в день відкриття першої сесії цієї ради нового скликання, крім передбачених законом випадків дострокового припинення повноважень депутата місцевої ради або ради, до складу якої його обрано.

Отже, депутати сільської ради, повноваження яких закінчуються в день відкриття першої сесії ради нового скликання, зобов’язані подати:

- не пізніше тридцяти календарних днів з дня припинення повноважень депутата місцевої ради декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями (декларація при звільненні);

Така декларація подається за період, який не був охоплений деклараціями, раніше поданими суб’єктом декларування, та містить інформацію станом на останній день такого періоду, яким є останній день здійснення діяльності.

Під раніше поданими деклараціями розуміються декларації, що були подані до Реєстру відповідно до Закону, крім декларації кандидата на посаду.

Декларація при звільненні не подається у таких випадках:

особа, яка припинила здійснення діяльності на одній посаді, продовжує здійснювати діяльність на іншій посаді;

особа, яка припинила здійснення діяльності, упродовж 30 календарних днів з дня припинення діяльності знову розпочала здійснення діяльності.

Втрата статусу суб’єкта декларування у зв’язку із внесенням змін до закону або статусу юридичної особи публічного права не вважається припиненням діяльності та не зобов’язує особу подавати декларацію будь-якого виду.

- до 1 квітня наступного року після припинення повноважень депутата міської ради подати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік, тобто за рік, в якому було припинено діяльність  (після припинення діяльності (після звільнення)).

Для новообраних:

Особа, обрана депутатом місцевої ради, подає декларацію кандидата на посаду, яка охоплює звітний період з 01 січня до 31 грудня включно, що передує року, в якому особа була обрана, якщо інше не передбачено законодавством. протягом п’ятнадцяти календарних днів з дня набуття повноважень. Відповідне положення закріплене у частині 3 статті 45 Закону.

Що є днем набуття повноважень?

Нормою частини 6 статті 283 Виборчого кодексу України передбачено:

Рішення територіальної виборчої комісії про реєстрацію депутата, сільського, селищного, міського голови оголошуються на пленарному засіданні відповідної сільської, селищної, районної у місті, міської, обласної ради, Верховної Ради Автономної Республіки Крим та є підставою для набуття повноважень, складення присяги депутата, сільського, селищного, міського голови.

Чинне законодавство передбачає відповідальність за неподання або несвоєчасне подання декларації:

За умисне неподання суб’єктом декларування декларації передбачена кримінальна відповідальність у вигляді штрафу від двох тисяч п’ятисот до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадських робіт на строк від ста п’ятдесяти до двохсот сорока годин, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років (стаття 366³ КК України, діє з 30.12.2020).

За несвоєчасне подання без поважних причин декларації передбачена адміністративна відповідальність у вигляді накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (стаття 172⁶ КУпАП).

Слід відмітити, що у разі набрання законної сили судовим рішенням про визнання особи винною у вчиненні означених правопорушень, відомості про таку особу вносяться до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення.

Конфлікт інтересів

18 березня 2021 року набрав чинності Закон України від 19.02.2021 № 1258–IX. Він дозволить ефективно врегульовувати конфлікт інтересів у сільських, селищних, міських голів, секретарів, депутатів сільської, селищної, міської ради, голів, їх заступників, депутатів районних, обласних та районних у містах рад. Ознайомитися із законом можливо за посиланням.

Вищевказані особи, зокрема, депутати міської ради, у разі виникнення конфлікту інтересів, можуть брати участь у засіданні ради, іншого колегіального органу (комісії, комітету, колегії тощо) лише за умови:

⇒  що їх неучасть призведе до неможливості прийняття рішень колегіальним органом;

⇒  публічного самостійного повідомлення про конфлікт інтересів під час засідання цього органу.

Раніше ж місцевий депутат або посадовець міг брати участь у розгляді, підготовці та прийнятті рішень на засіданнях місцевих рад, просто оголосивши про конфлікт інтересів під час засідання колегіального органу.