Тараканівський форт: Суспільне з’ясовувало, чи має успішний туроб’єкт шанс на розвиток
Тараканівський форт планують включити у структуру Дубенського заповідника, аби область могла вкладати кошти у його розвиток як туристичного об’єкту. Щороку, за даними голови облдержадміністрації Віталія Коваля, у форті буває 200 тисяч відвідувачів. Хоч насправді офіційно є військовою частиною І належить Міністерству оборони. Наразі у майже 10-річних намаганнях забрати його на баланс області, зроблена чергова спроба від нинішнього керівника ОДА.
З Тараканівського форту виходять восьмикласники Рівненського обласного наукового ліцею-інтернату.
На фото восьмикласниця РОНЛІ Поліна Яремчук
– Вперше тут, і це неймовірні враження. Там є кругла кімната і колона стоїть. І ми її обходили і загадували бажання. Також нам розповідали про духів різних, – каже восьмикласниця РОНЛІ Поліна Яремчук.
На фото восьмикласник РОНЛІ Микита Лагнюк
– З батьком дуже часто ходимо, хобі таке в нас – лазити по всяких історичних місцях. От, наприклад, ліхтарик у мене був і в одному місці він у мене почав миготіти. А через 5 метрів уже все було окей, – розповідає восьмикласник РОНЛІ Микита Лагнюк.
На фото екскурсовод Микола Губницький
– Форт сьогодні на Рівненщині займає перше місце по популярності. Буває в нас так, що по дві групи в день веземо. Тут автобусів географія за номерами з усієї України. Їдуть. Ми кажемо, що форт входить в десятку найбільш енергетичних місць України. Розказуємо, що тут і привиди є, що в навколишніх селах люди чують часом ночами вибухи, шум, крик, – коментує екскурсовод Микола Губницький.
Екскурсії в Тараканівський форт Микола Губницький возить 20 років.
– Уже виступали, що й гроші на дорогу виділили, я думав, що й дійсно будемо їхати й тут дорога буде. Нема. Оцей порядок елементарний, що тут зроблений – це місцеві коменданти, місцеві люди навели, – додає Микола Губницький.
У Тараканівський форт заходимо разом із дубенчанином Сергієм Махновцем. Він розповідає:
– Взагалі, я б сказав, що цей форт був дуже гарно спроектований і розташований.
Сергій Махновець разом з братом досліджують історію цього об’єкту. Каже, що таких ромбовидних фортів у світі є три: два у Франції і Тараканівський. А ще чоловік регулярно обстежує його стан, щоб убезпечити туристів.
– Один із небезпечних моментів цього форту являється зверху провалля, тут впали склепіння. Ми, звичайно, намагаємося туди нікого не пускати, але наше прохання ігнорують і все одно молодь ходить по верху, навіть по карнизу буває ходять і не думають, що наражаються на небезпеку, – додає Сергій Махновець.
Другий поверх центральної казарми у форті – не єдине небезпечне місце, зазначає Сергій Махновець.
На фото дослідник історії форту Сергій Махновець
– Є західна патерна, де в 1956 підірвали авіаційну бомбу радянські сапери і там також все тримається на чесному слові. На жаль, ми зараз не можемо перекрити всі небезпечні ділянки. Тому що тут потрібно встановити і належну охорону. Бо які б загородження ми не ставили і що б не робили – все одно їх ламали і пролазили, куди хотіли – заглядали, – каже дослідник історії форту Сергій Махновець.
На фото киянин Олександр Гуленко
– Важко ходити, скрізь опадає цегла. Специфічне, темне і дивне місце. .. грандіозне. Якщо він буде хоча б на рівні Олеського замку з доступністю, обачністю, будуть екскурсії, нормальна дорога, то в нього є перспективи, – розповідає киянин Олександр Гуленко.
Цікавий туристам об’єкт за документами є військовим містечком № 13, – пояснює Тараканівська сільська голова Наталія Сорочинська. Каже таке:
– Воно взагалі вважається якби закрите місце. Але ніхто не контролює того. Туристів там шалена кількість, в середньому за рік це 10-12 автобусів на день. Хоча ніхто не дивиться, що дійсно там аварійний стан і боязко там ходити. В Міноборони на балансі не тільки споруда, а й 64 гектари землі, яку їм чимось потрібно замінити.
Відтак, майже 10 років перемовин з Міноборони щодо передачі форту Тараканівській громаді чи обласній раді не давали результату.
На фото директор Державного історико-культурного заповідника м. Дубно Леонід Кічатий
– Буквально в минулому році досягли порозуміння в районі 8 га землі. Один гектар – це інвестиційне використання, тобто забудова і сам форт із прилягаючими валами. На сьогодні питання розглядається на рівні відповідних керівників – як Міністерства, так і Рівненської обласної адміністрації, – коментує директор Державного історико-культурного заповідника м. Дубно Леонід Кічатий.
На фото голова ОДА Віталій Коваль
– У нас була робоча група Міноборони, ми з ними обговорили. Нами направлений лист в МО і ми чекаємо відповіді. Розуміння тих, хто займається цим в МО – є, чекаємо офіційної відповіді. 200 тисяч відвідувачів кожного року, при тому, що форт офіційно не відкритий. Якщо ми домовимося з МО і вони будуть реалізовані, тобто він перейде у власність області – ми зможемо повноцінного його розвивати як туристичний об’єкт, – розповідає голова ОДА Віталій Коваль.
– Якщо дійсно все вийде, то це взагалі було б супер, бо об’єкт потребує коштів на відновлення, це наше надбання, і це пам’ятка фортифікаційного мистецтва. Те, що росіяни виділили на це кошти і збудували за своїми проєктами – то одне. Але ж було це зроблено руками людей із навколишніх сіл та міста Дубна. 800-900 чоловік працювали над цим об’єктом. За 4 роки вибудували його і власними руками насипали величезний вал землі. І якщо подивитися з боку інженерного мистецтва, то це справжній шедевр, – коментує дослідник історії форту Сергій Махновець.
Відео можна переглянути за посиланням:
