УВАГА! ШАНОВНІ МЕШКАНЦІ ТАРАКАНІВСЬКОЇ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ, ШУКАЄМО КАНДИДАТІВ В УСИНОВЛЮВАЧІ, ПРИЙОМНІ БАТЬКИ, БАТЬКИ-ВИХОВАТЕЛІ, ПАТРОНАТНІ ВИХОВАТЕЛІ
Усиновлення
Громадяни України, які бажають усиновити дитину, звертаються з письмовою заявою до служби у справах дітей за місцем свого проживання.
До заяви додаються такі документи:
1. Копія паспорта або іншого документа, що посвідчує особу;
2. Довідка про заробітну плату за останні шість місяців або копія декларації про доходи за попередній календарний рік, засвідчена органами державної податкової служби;
3. Копія свідоцтва про шлюб, укладений в органах реєстрації актів цивільного стану, якщо заявники перебувають у шлюбі;
4.Висновок про стан здоров'я кожного заявника, складений за формою згідно з додатком 3;
5.Засвідчена нотаріально письмова згода другого з подружжя на усиновлення дитини (у разі усиновлення дитини одним з подружжя), якщо інше не передбачено законодавством;
6.Довідка про наявність чи відсутність судимості для кожного заявника, видана органами внутрішніх справ за місцем проживання заявника;
7. Документ, що підтверджує право власності або користування житловим приміщенням.
Служба у справах дітей протягом 10 робочих днів після отримання від громадян України заяви про бажання усиновити дитину складає акт про обстеження їх житлово-побутових умов, розглядає питання про можливість заявників бути усиновлювачами і готує відповідний висновок. У разі прийняття позитивного рішення ставить заявників на облік як кандидатів в усиновлювачі. Заявникам видається висновок разом з прошнурованими, пронумерованими, скріпленими печаткою, завіреними підписом керівника служби у справах дітей документами.
Кандидати в усиновлювачі, які за результатами ознайомлення з інформацією про дітей, які перебувають на місцевому обліку, не виявили бажання отримати направлення для знайомства з дитиною, можуть звернутися до служби у справах дітей обласної держадміністрації для ознайомлення з інформацією про дітей, які перебувають на регіональному обліку, або за їх бажанням до Державного департаменту з усиновлення та захисту прав дитини для ознайомлення з інформацією про дітей, які перебувають на централізованому обліку. Після ознайомлення з інформацією про дітей, які можуть бути усиновлені, кандидатам, в усиновлювачі, які виявили намір особисто познайомитись з дитиною, видається направлення до служби у справах дітей за місцем проживання (перебування) дитини для організації знайомства з нею. Строк дії направлення становить 10 робочих днів від дати видачі. У разі потреби строк дії направлення може бути продовжений органом, який його видав, але не більше як на 10 робочих днів. Направлення видається особисто кандидатам в усиновлювачі.
Знайомство з дитиною відбувається у присутності працівників закладу та служби у справах дітей за місцем проживання дитини. Після встановлення контакту з дитиною кандидати в усиновлювачі звертаються до служби у справах дітей за місцем проживання дитини із заявою про бажання усиновити її. Заява складається українською мовою. У заяві зазначаються прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання кандидата в усиновлювачі, а також прізвище, ім'я, по батькові, вік, місце проживання дитини.
Керівник дитячого закладу чи особа, в яких проживає дитина, за запитом служби у справах дітей, до якого звернулися кандидати в усиновлювачі із заявою про бажання усиновити конкретну дитину, подає такі документи:
1. Копію свідоцтва про народження дитини;
2. Копію свідоцтва про смерть батьків дитини або копію рішення суду про позбавлення їх батьківських прав чи визнання недієздатними;
3. Копію нотаріально засвідченої згоди батьків, опікуна чи піклувальника дитини на її усиновлення;
4. Повідомлення закладу охорони здоров’я або навчального закладу, в якому перебуває дитина, про згоду на її усиновлення. За наявності засвідченої нотаріусом згоди батьків на усиновлення дитини, згода закладу охорони здоров’я або навчального закладу, в якому проживає дитина, не надається;
5. Копію висновку про стан здоров'я, фізичний та розумовий розвиток дитини;
6. Акт про знайомство кандидатів в усиновлювачі з дитиною;
Копії документів, засвідчуються підписом керівника та скріплюються печаткою закладу.
Служба у справах дітей за місцем проживання дитини на підставі заяви кандидата в усиновлювачі та вищезазначених документів, протягом 10 робочих днів готує громадянам України висновок про доцільність усиновлення та відповідність його інтересам дитини для подання до суду. Для прийняття рішення про усиновлення кандидати в усиновлювачі звертаються із заявою про усиновлення до суду за місцем проживання (перебування) дитини. Усиновлення дітей проводиться на підставі рішення суду.
Усиновлення одним з подружжя дитини другого з подружжя здійснюється за місцем проживання дитини.
Для усиновлення дитини те з подружжя, хто бажає її усиновити, звертається з відповідною заявою до служби у справах дітей за місцем проживання дитини.
До заяви додаються:
1. копія свідоцтва про шлюб;
2. копія паспорта або іншого документа, що засвідчує особу;
3. висновок про стан здоров’я заявника;
4. довідка про наявність чи відсутність судимості;
5. копія свідоцтва про народження дитини;
6. письмова згода батьків дитини на усиновлення, засвідчена нотаріально, або згода того з подружжя, дитину якого усиновлює інший з подружжя, та документ, який засвідчує відсутність другого з батьків дитини (копія свідоцтва про смерть або довідка про смерть, видана органом реєстрації актів цивільного стану, копія рішення суду про позбавлення батьківських прав, про визнання недієздатним або безвісно відсутнім, довідка з органу реєстрації актів цивільного стану щодо запису відомостей про батька дитини тощо).
Служба у справах дітей протягом 10 робочих дітей після надходження заяви та документів складає акт обстеження житлово-побутових умов заявника, розглядає питання про доцільність усиновлення та відповідність його інтересам дитини і готує проект відповідного висновку.
Прийомна сім'я
Прийомна сім’я – це сім’я або окрема особа, яка не перебуває у шлюбі, що добровільно бере на виховання та спільне проживання від одного до чотирьох дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, у свою сім’ю, для того щоб надати можливість дітям, які з різних причин позбавлені можливості проживати в рідній родині, жити в безпечному та люблячому сімейному оточенні нової родини, де вони зможуть реалізувати свій потенціал.
Функціонування прийомних сімей регулюється Положенням про прийомну сім’ю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 565 від 26 квітня 2002 року (із змінами та доповненнями) та постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 № 866 «Питання діяльності органів опіки та піклування, пов’язаної із захистом прав дитини».
Прийомні діти проживають і виховуються у прийомній сім’ї до досягнення 18-річного віку, а в разі навчання у професійно-технічних, вищих навчальних закладах І-ІУ рівнів акредитації – до його закінчення, але не довше ніж до досягнення 23 років.
Діти, влаштовані до прийомної сім’ї, зберігають статус дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, та можуть бути усиновлені. Вихованці прийомної сім’ї, якщо це не суперечить інтересам дитини, і не заборонено рішенням суду мають право підтримувати стосунки з біологічними родичами. Дитина у прийомній сім’ї зберігає за собою усі пільги і державні гарантії, її утримання і виховання забезпечує держава. На кожну дитину прийомні батьки отримують грошові допомогу у розмірі двох прожиткових мінімумів плюс 35% за виконання обов’язків по догляду і вихованню дитини. Також за прийомними дітьми зберігається право на аліменти, пенсію інші соціальні виплати, а також на відшкодування шкоди у зв’язку з втратою годувальника, які вони мали до влаштування у прийомну сім’ю.
ЯК СТВОРИТИ ПРИЙОМНУ СІМ’Ю?
Для прийняття відповідного рішення, особа або особи, які виявили бажання створити таку сім’ю звертаються із заявою до Жидачівського районного центру соціальних служб для сім’ї дітей та молоді або в службу у справах дітей райдержадміністрації та подає наступні документи:
• заяву ;
• довідку про доходи за останні шість місяців або копію декларації про доходи, засвідчену в установленому порядку;
• документ, що підтверджує право власності або користування житловим приміщенням;
• копію свідоцтва про шлюб ( для осіб, які перебувають у шлюбі);
• копії паспортів;
• висновки про стан здоров’я;
• довідку від нарколога та психіатра для осіб, які проживають разом із заявником;
• довідку про наявність або відсутність судимості;
• письмову згоду всіх повнолітніх членів сім’ї, що проживають разом з особою, яка бажає взяти дитину–сироту або дитину позбавлену батьківського піклування у прийомну сім’ю, засвідчену нотаріально або написану власноруч у присутності посадової особи, яка здійснює прийом документів, про що робиться позначка на заяві із зазначенням прізвища, ім’я, по батькові, підпису посадової особи та дати. (Строк дії документів становить дванадцять місяців з дати видачі).
Дитячий будинок сімейного типу
Дитячий будинок сімейного типу - окрема сім'я, що створюється за бажанням подружжя або окремої особи, яка не перебуває у шлюбі, які беруть на виховання та спільне проживання не менш як 5 дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування. Загальна кількість дітей у дитячому будинку сімейного типу не повинна перевищувати 10 осіб, враховуючи рідних дітей. Порядок створення дитячих будинків сімейного типу та влаштування в них дітей регулюється постановою Кабінету Міністрів України № 564 від 26 квітня 2002 року "Про затвердження Положення про дитячий будинок сімейного типу". Рішення про створення дитячого будинку сімейного типу приймається районною, районною у мм. Києві та Севастополі держадміністрацією, виконавчим комітетом міської ради на підставі заяви осіб або особи, які виявили бажання створити такий будинок, з урахуванням результатів навчання, подання відповідного центру соціальних служб і висновку служби у справах дітей про наявність умов для його створення.
Які діти можуть бути влаштовані до дитячого будинку сімейного типу?
До дитячого будинку сімейного типу влаштовуються діти, які мають визначений статус дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування. В першу чергу до дитячого будинку сімейного типу влаштовуються діти, які перебувають між собою у родинних стосунках, за винятком випадків, коли за медичними показаннями або з інших причин вони не можуть виховуватися разом. Дитячий будинок сімейного типу комплектується дітьми протягом дванадцяти місяців з дня створення. Контроль за його комплектуванням здійснює місцева служба у справах дітей.
Хто може стати батьками-вихователями?
Батьками-вихователями можуть бути повнолітні та працездатні особи. Особи, які виявили бажання стати батьками-вихователями, в обов’язковому порядку мають пройти навчання, організоване обласними (міськими у містах Києві та Севастополі) центрами соціальних служб із залученням спеціалістів з питань психології, педагогіки, медицини тощо, за спеціальною програмою. Слід враховувати, що коли хоча б один із кандидатів у батьки-вихователі не пройшов курс підготовки, визнаний в установленому порядку недієздатною або обмежено дієздатним, позбавлений батьківських прав, чи це колишній опікун (піклувальник, усиновитель), позбавлений відповідних повноважень за неналежне виконання покладених на нього обов’язків, то Ви не отримаєте дозволу на створення дитячого будинку сімейного типу. Не можуть бути прийомними батьками особи, які були засуджені за злочини проти життя і здоров'я, волі, честі та гідності, статевої свободи та статевої недоторканості особи, проти громадської безпеки, громадського порядку та моральності, у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, а також за злочини, передбачені статтями 148, 150, 150-1, 164, 166, 167, 169, 181, 187, 324, 442 Кримінального кодексу України або мають непогашену чи не зняту в установленому законом порядку судимість за вчинення інших злочинів.
Існують також обмеження для кандидатів у батьки-вихователі за віком. Влаштування дітей у дитячий будинок сімейного типу проводиться з урахуванням віку батьків-вихователів та дітей, щоб на час досягнення обома батьками-вихователями пенсійного віку всі вихованці досягли віку вибуття з дитячого будинку сімейного типу (18 років). Влаштування дітей у дитячий будинок сімейного типу розраховано таким чином, щоб до досягнення батьками пенсійного віку дитина могла стати повнолітньою. У разі досягнення пенсійного віку одним з батьків час перебування дітей визначається за віком молодшого з батьків.Також на заваді створенню дитячого будинку сімейного типу можуть стати вади фізичного чи психічного здоров’я потенційних батьків-вихователів (інваліди I і II групи, які за висновком медико-соціальної експертної комісії потребують стороннього догляду, особи, які мають глибокі органічні ураження нервової системи, алкогольну та наркотичну залежність, хворі на СНІД, відкриту форму туберкульозу, психотичні розлади, в яких офіційно зареєстровані асоціальні прояви, нахили до насильства). Відповідні вимоги висуваються і до членів родини батьків-вихователів.
Перелік документів, які необхідно подати до органу, який приймає рішення про створення дитячого будинку сімейного типу.
Вам потрібно підготувати і передати в районну, районну у мм. Києві та Севастополі державну адміністрацію чи міськвиконком наступні документи:
• заяву про створення дитячого будинку сімейного типу (від подружжя приймається спільна заява, підписана обома подружжями);
• копії своїх паспортів;
• довідку про склад сім’ї (форма №3);
• копію свідоцтва про шлюб (для сімейних пар);
• довідку про стан Вашого здоров’я та членів сім’ї, які проживають разом з Вами (довідка про відсутність хронічних захворювань, обстеження нарколога, венеролога, психіатра);
• довідку про проходження курсу навчання кандидатів у батьки-вихователі і рекомендацію центру соціальних служб щодо включення Вас у банк даних про сім’ї потенційних усиновителів, опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів;
• нотаріально засвідчену письмову згоду всіх повнолітніх членів сім’ї, які проживають разом з Вами, на створення дитячого будинку сімейного типу або написану власноруч в присутності посадової особи, яка здійснює прийом документів;
• довідку про доходи сім'ї за останні шість місяців або копію декларації про доходи, засвідчену в установленому порядку;
• довідку про наявність чи відсутність судимості;
• висновок служби у справах дітей за місцем проживання про можливість створення Вами дитячого будинку.
Патронат над дитиною
В Україні запрацювала нова форма сімейного виховання – патронат над дитиною.
В Україні впроваджена нова форма сімейного виховання, якою передбачено надання комплексу послуг з тимчасового догляду та виховання дітей в сім’ї патронатного вихователя на період подолання дитиною, батьками складних життєвих обставин та/або на період прийняття рішення про набуття дитиною статусу дитини-сироти чи дитини, позбавленої батьківського піклування.
Законом України від 26.01.2016 року № 936-VIII “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення соціального захисту дітей та підтримки сімей з дітьми” запроваджено нову форму тимчасового сімейного виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування – сім’я патронатного вихователя. У кінці березня 2017 року набрала чинності постанова Кабінету міністрів України від 16 березня 2017 року № 148 «Деякі питання здійснення патронату над дитиною», яка регулює Порядок створення та діяльності сім'ї патронатного вихователя, влаштування, перебування дитини в сім'ї патронатного вихователя, в якій затверджено Типовий договір про патронат над дитиною та висвітлюється Порядок оплати послуг патронатного вихователя та виплати соціальної допомоги на утримання дитини в сім'ї патронатного вихователя.
Патронат над дитиною - це тимчасовий догляд, виховання та реабілітація дитини в сім’ї патронатного вихователя на період подолання дитиною, її батьками або іншими законними представниками складних життєвих обставин. Метою патронату над дитиною є забезпечення захисту прав дитини, яка через складні життєві обставини тимчасово не може проживати разом з батьками/законними представниками, надання їй та її сім’ї послуг, спрямованих на повернення у сім’ю відповідно до найкращих інтересів дитини.
Патронатним вихователем може бути громадянин України, який має досвід виховання дитини, відповідні житлові умови для надання послуг з догляду, виховання та реабілітації дитини у своєму помешканні.
До сім’ї патронатного вихователя можуть бути влаштовані діти, які потрапили в складні життєві обставини, а саме:
– новонароджені діти, залишені в пологовому будинку, іншому закладі охорони здоров`я, або яких відмовилися забрати батьки чи інші родичі;
– підкинуті, знайдені діти;
– безпритульні діти;
– діти з сімей, в яких існує загроза їхньому життю та здоров‘ю;
– діти, які зазнали насильства, жорстокого поводження;
– діти, батьки або особи, які їх заміняють, померли, безвісно відсутні;
– діти, переміщені із тимчасово окупованої території, або району проведення бойових дій в зоні АТО;
– інші діти, які за різних обставин певний час не можуть перебувати у власній сім‘ї або їхні батьки чи особи, які їх заміняють, не можуть піклуватись про них.
Одночасно під патронат в одну сім’ю влаштовується виключно діти (не залежно від їх кількості), які є братами-сестрами або які до влаштування під патронат проживали в одній родині.
Оптимальний термін перебування дитини в сім’ї патронатного вихователя визначається відповідно до індивідуальних потреб дитини, виявлених обставин та їх впливу на стан дитини та не повинен перевищувати 3 місяців. В особливих випадках за рішенням органу опіки та піклування термін перебування під патронатом може бути подовжений, однак загалом не повинен бути більшим за 6 місяців. За цей час соціальні фахівці працюватимуть з батьками дитини для подолання труднощів, через які її було вилучено. У разі неможливості відновити здатність батьків виховувати дитину, їй підшукають іншу форму сімейного виховання.
Запрошуємо до співпраці усі небайдужі родини, які готові поділитися сімейним теплом з дітьми, які мають ризик залишитися без батьківського піклування.
Районні, районні у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчі органи міських рад з урахуванням потреб населення відповідної адміністративно-територіальної одиниці у соціальних послугах приймають рішення (розпорядження) про запровадження послуги з патронату над дитиною, яким визначається організація або заклад, на який покладатимуться функції з організації надання такої послуги (далі - соціальний заклад).
Соціальним закладом може бути міський, районний, районний у місті центр соціальних служб, центр соціальної підтримки дітей та сімей, інший заклад, установа або організація незалежно від форми власності, що надає соціальні послуги дітям і сім’ям з дітьми (крім соціальної послуги стаціонарного догляду).
Соціальний заклад здійснює заходи щодо пошуку кандидатів у патронатні вихователі, їх первинного відбору, сприяє у проходженні такими кандидатами навчання, обстежує умови проживання їх сімей, проводить оцінку потреб дитини та її сім’ї, надає соціальні послуги сім’ї дитини, готує рекомендації про доцільність або недоцільність повернення дитини у свою сім’ю за результатами роботи із сім’єю.
Пошук кандидатів у патронатні вихователі проводиться шляхом інформаційних кампаній, співбесід і консультацій з особами, які виявили бажання виконувати обов’язки патронатного вихователя.
Первинний відбір кандидатів у патронатні вихователі проводить соціальний заклад разом із службою у справах дітей районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі її утворення), сільської, селищної ради об’єднаної (далі – служби у справах дітей) відповідно до вимог цього Порядку на підставі аналізу документів, поданих кандидатами у патронатні вихователі, та проведеного соціальним закладом разом із службою у справах дітей обстеження умов їх проживання, за результатами якого складається акт за формою згідно з додатком 9 до Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 р. № 866 «Питання діяльності органів опіки та піклування, пов’язаної із захистом прав дитини».
У разі коли в сім’ї кандидата у патронатні вихователі є діти, соціальний заклад проводить оцінку потреб дитини та її сім’ї за формою, встановленою Мінсоцполітики.
Патронатним вихователем може бути громадянин України, який має досвід виховання дитини, відповідні житлові умови для надання послуг з догляду, виховання та реабілітації дитини у своєму помешканні.
Патронатним вихователем не може бути особа, зазначена в статті 212 Сімейного кодексу України.
Кандидат у патронатні вихователі подає до соціального закладу за місцем проживання такі документи:
1) заяву;
2) копію паспорта громадянина України;
3) копію трудової книжки (у разі наявності);
4) висновки про стан здоров’я кандидата у патронатні вихователі та осіб, які проживають разом з ним, складені за формою згідно з додатком 5 до Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 р. № 866;
5) довідку про відсутність судимості, в тому числі членів його сім’ї, які досягли чотирнадцятирічного віку і проживають разом з кандидатом у патронатні вихователі;
6) копію документа, що підтверджує право власності або користування житловим приміщенням;
7) письмову згоду на влаштування дитини в сім’ю кандидата у патронатні вихователі усіх членів його сім’ї, які проживають разом з ним, в тому числі дітей, які досягли такого віку та рівня розвитку, що можуть її висловити.
Кандидат у патронатні вихователі, який пройшов первинний відбір, разом з повнолітнім членом своєї сім’ї, що братиме участь у наданні послуги патронату над дитиною (чоловік або дружина кандидата у патронатні вихователі, повнолітня донька або син, які проживають разом з кандидатом, - за згодою), за клопотанням соціального закладу проходить обов’язкове навчання за програмою, затвердженою Мінсоцполітики.
За результатами навчання регіональний центр видає кандидатові у патронатні вихователі та членові його сім’ї довідку про проходження навчання та у разі його успішного проходження – рекомендацію про можливість надання послуги з патронату над дитиною.
Орган опіки та піклування протягом місяця у разі наявності рекомендації про можливість надання послуги з патронату над дитиною укладає з кандидатом у патронатні вихователі договір про надання послуги з патронату над дитиною.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16 березня 2017 року № 148 «Деякі питання здійснення патронату над дитиною» визначено механізм призначення і виплати за рахунок коштів державного бюджету соціальної допомоги на утримання дитини в сім’ї патронатного вихователя (далі - соціальна допомога), оплати послуг із здійснення патронату над дитиною (далі – грошове забезпечення) та здійснення видатків на сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за патронатного вихователя на період 2019-2027 років. Розмір грошового забезпечення становить п’ять прожиткових мінімумів для працездатних осіб на місяць. Розмір соціальної допомоги становить 2,5 прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку на місяць, для дітей з інвалідністю – 3,5 прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку на місяць.
Начальник служби у справах дітей
Тараканівскої сільської ради
Вікторія РОМАНОВА
